Фундамент для зрубу
Будівництво фундаменту для зрубу.
Стрічковий, монолітний та стовпчастий фундамент.
Радимо не заощаджуйте гроші на одному з найважливіших етапах будівельних робіт. Звертайтеся лише до професіоналів.
Фундамент – опорна частина, яка передає всі навантаження на ґрунт. Правильно сконструйований та надійний фундамент стає запорукою довговічності будови. 
Помилки, скоєні на стадії проектування і спорудження фундаментів, призводить до просідання грунтів і, як наслідок, до перекосу стін або тріщин в їх масиві. Саме тому ця майже невидима частина бере на себе 15-20% витрат на будівництво будинку.
Для того, щоб правильно сконструювати фундамент, потрібно врахувати властивість грунтів, знати глибину їх промерзання в даному регіоні, розрахувати здатність основи, що несе, і тільки після цього приступати до реалізації ідеї будівництва.
Глибину закладення фундаментів визначають з урахуванням виду ґрунтів, величини їхнього сезонного промерзання розташування рівня ґрунтових вод, особливостей експлуатації та конструкції будинку.
Навантаження, що припадають на основу будинку, складаються з багатьох складових. Це вага конструктивних елементів, природні дії, експлуатаційні навантаження.
Найнебезпечнішими силами, які діють фундаменти малоповерхових будівель, є сили морозного пучення. Внаслідок дії цих сил у зимовий період фундаменти піднімаються вгору, а навесні знову опускаються на місце.
Нерівномірність підйому та опускання будинку призводить до перекосу стін та утворення тріщин, "залікувати" які часом буває неможливо. Тому конструкція фундаменту повинна бути такою, щоб виключити вертикальні переміщення конструкцій будинку в зимовий період.
Грамотно спроектований фундамент дозволить створити конструкції з 15-20% запасом міцності, що цілком достатньо для безпечної експлуатації будинку.
При будівництві дерев'яних будинків та лазень найчастіше застосовуються стрічкові та стовпчасті фундаменти.
Стрічкові фундаменти являють собою монолітну конструкцію однакову, як правило, по ширині та висоті по всьому периметру будови висота фундаменту може бути різною тільки в тому випадку, якщо будівля стоїть на ухилі. Стрічкові фундаменти доцільно зводити для важких дерев'яних будов на слабких ґрунтах. Крім того, зведення стрічкового фундаменту краще, якщо передбачається закладення його на невелику глибину. При будові підвалу або цокольного поверху необхідно зводити тільки стрічковий фундамент.
Незважаючи на просту технологію стрічкові фундаменти, масивні та більш трудомісткі, для них потрібна велика кількість матеріалів. Підошва їх розташовується зазвичай на 20 см нижче за глибину промерзання. Якщо грунт сухий або піщаний, підошву фундаменту можна закладати вище за глибину промерзання, але не менше ніж на 50-80 см від рівня землі. Щоб заощадити матеріал до 50% дно траншеї, можна заповнити піском. Незалежно від вологості такі фундаменти можна застосовувати у будь-яких ґрунтах. На дно траншеї засипають пісок шарами по 15-20 см, кожен шар поливають водою і старанно трамбують. Потім укладають шар гравію або щебеню товщиною близько 10 см і заливають цементно-піщаним розчином, після нього наступний шар і т.д. над поверхнею землі бетон укладають в опалубку до потрібної висоти та влаштовують гідроізоляцію. Щоб захистити фундамент від поверхневих вод та дощу, потрібно зробити від містку з ухилом від стін будівлі, шириною не менше одного метра.
Стовпчастий фундамент раціональніший особливо для стін легких конструкцій. Трудовитрати і витрата матеріалів дешевші за стрічкові в 1,5-2 рази, а при глибокому закладенні - в 3-5 разів. Особливо переваги їх очевидні при зведенні рубаних, брусчастих та каркасних зрубів лазень та будинків. Обмежене використання на слабонесучих ґрунтах при будівництві зрубів зі стінами з важких конструкцій. Для лазень влаштовувати цоколь немає необхідності краще використовувати стовпчасті фундаменти.
Стовпи розташовують на відстань 1,5-2 метри один від одного з бетону. Їх ставлять під кути лазні, місцях перетину стін, статеві лаги. Розмір бетонних стовпів 40x40 см, цегляних 50х50 см.
Як правило, стовпчасті фундаменти є системою вертикальних стовпів встановлених по кутах будови. Для посилення конструкції стовпи встановлюють під середньою частиною стін. Для посилення фундаменту між стовпами виконується горизонтальні сполучні елементи – ростверки. Такий тип фундаменту рекомендується на слабких, пучинистих ґрунтах та косогорах.
Цоколем називають верхню частину фундаменту, що виступає над рівнем вертикального планування. Цоколь має бути міцним, стійким до атмосферних впливів. Конструктивно цоколь практично не відрізняється від фундаменту, але його зовнішній вигляд має відповідати загальному архітектурному рішенню будівлі. Для цього зовнішню частину цоколя штукатурять, облицьовують природним або штучним каменем або плиткою, іноді затирають цементним розчином і фарбують. Верхня частина цоколя має бути строго горизонтальною.
Висота цоколя може бути різною залежно від рельєфу ділянки, але не повинна бути менше 40 см над рівнем планування.
Для того, щоб купити зруб для монтажу на Вашому фундаменті, звертайтесь до нас:
life:) 063 715 82 80
КИЇВСТАР 096 704 52 52
Email: srub-karpaty@i.ua
Також читайте ще статті:
